Як намалювати венеру: Планета Венера в картинках для школьников и дошкольников
23.05.2023 
Разное
Цікаві факти про планету Венеру
Венера богиня кохання, якій поклонялись стародавні римляни, а також планета, яку практично щоночі дуже добре видно на зоряному небі. Хоч планету Венеру вважають близнюком Землі, оскільки вона найбільш схожа за розмірами та масою планета, не варто забувати, що на Венері надзвичайно агресивна для людини атмосфера, жахливі кислотні дощі, надвисока температура, постійні виверження вулканів та панують надпотужні вітри.
1. Венера не єдина планета в космосі, яку назвали на честь римського божества, як ми вже згадували Внера була богинею любові і краси в Давньому Римі, однак це єдина планета, яка була названа на честь богині (жінки), а не бога (чоловіка).
2. За підрахунками вчених діаметр Венери становить 12104 км. Це всього лиш на 638 км менше діаметру Землі.
3. В атмосфері Венери переважає вуглекислий газ (близько 96,5%), і його висока концентрація зумовлює парниковий ефект. Сонце розжарює поверхню Венери до середньої температури 462°C.
4. На Венері дуже слабке магнітне поле, воно не перевищує 5-10 % магнітного поля Землі і тому вона зовсім не захищена від бомбардування зарядженими частинками. Через відсутність магнітного поля Венера втратила всю воду, яка дісталась їй на ранніх етапах формуванні планети.
5. Якби атмосфера та магнітне поле на Венері були такі, як на Землі, то середня температура на планеті становила б 26-27 °C (на Землі 15 °C).
Розміри Венери порівняно з Землею
6. Атмосфера на планеті значно щільніша, атмосферний тиск в понад 90 разів вищий ніж на Землі. Через високий тиск на поверхні Венери формуються дуже щільні хмари, які в свою чергу створюють грози та блискавки в тисячі раз потужніші ніж на Землі.
7. Хоч ми можемо спостерігати цю красиву та незвичну планету навіть неозброєним оком, з Венери не видно Землю і навіть Сонце. Її небо постійно вкрите отруйними хмарами, з яких на поверхню планети випадає дощ з сірчаної кислоти.
8. Завдяки радіолокаційним зображенням вдалось встановити, що на поверхні Венери більше вулканів, ніж на будь-якій іншій планеті в Сонячній системі — понад 1650.
9. Оскільки на Венері немає ні морів ні океанів вчені починають відлік висоти від середнього рівня над поверхнею планети. Найвищою гірською системою на Венері є Гори Максвелла, які утворились внаслідок тектонічної активності на планеті. Сьогодні не відомо, яка з вершин гірської системи найвища оскільки різниця їх висот незначна і дані радіолокаційного дослідження мають певні неточності, але відомо, що гори Максвелла здіймаються на висоту 10-11 км над середнім рівнем поверхні планети і на 6-7 км над своїми околицями, що значно перевищує висоту гори Еверест.
10. Саме на вершинах гір Максвелла найхолодніше місце на Венері, температура тут на 80-100°C нижча ніж на середньому рівні поверхні планети, але навіть тут надзвичайно жарко і середня температура становить близько 380 °C. Атмосферний тиск на вершинах також удвічі нижчий, ніж на середньому рівні поверхні, але все рівно в 45 разів вищий, ніж на поверхні Землі.
11. Другою по висоті вершиною на Венері після гір Максвелла є гора Маат, яка є найвищим на планеті вулканом. Маат височить майже на 5 км над навколишньою місцевістю та на понад 8 км над середнім рівнем поверхні Венери. Сьогодні не зафіксовано вулканічної активності на горі Маат, але є ознаки того, що виверження тут відбувались відносно недавно.
Згенероване на комп’ютері зображення гори Маат
12. Більшість планет в Сонячній системі обертаються проти годинникової стрілки і лише Венера та Уран обертаються навколо своєї осі по годинниковій стрілці.
14. День на Венері приблизно дорівнює 243 земних дні. Венера швидше робить повний оберт навколо Сонця ніж навколо власної осі день на Венері довший за рік.
15. На Венері дуже вітряно, в середньому шарі хмар панують супер-вітри зі швидкістю понад 700 км на годину.
16. За підрахунками вчених, приблизно через 5 мільярдів років Сонце вичерпає свої запаси водню і гелію та перетворюючись на червоного гіганта поглине Меркурій і Венеру, можливо навіть і Землю.
17. Якщо б вам вдалось крикнути якусь фразу на поверхні Венери, ваш голос прозвучав би на значно нижчому і глибшому тембрі, оскільки голосові зв’язки, в її щільній атмосфері, вібрували б більш повільно.
Фото поверхні Венери, «Венера 13»
19. Загальна вага всіх штучних об’єктів на Венері (всіх апаратів, які досягли її поверхні) становить понад 22 тонни.
20. Через надзвичайно агресивні умови середовища на планеті, станом на 2017 рік, жоден апарат на її поверхні не пропрацював суттєво більше ніж дві години. Рекордсменом залишається міжпланетна станція Венера-13, яка пропрацювала 127 хвилин.
Якщо ви знайшли помилку в нашій статті, будь ласка, повідомте нам.
Художник Олександр Нікітюк: «Ленін і Венера Мілоська несумісні» : 20:12:2009
У медучилищі я провчився півроку, потім нас направили на практику. Моєю першою пацієнткою була старенька бабця. Я зробив їй ін’єкцію камфори, а вона дуже болюча. Комусь старшому бабуся змовчала б. А зеленому практиканту вона спересердя наговорила, чого хотіла… Я відчув себе мало не садистом. І зрозумів, що медиком ніколи не буду.
Досьє
Олександр Анатолійович Никитюк
Рід занять: художник.
Посада: голова правління Вінницької обласної громадської організації «Лабораторія актуальної творчості».
Дата народження: 30 липня.
Сімейний стан: одружений.
Дружина Каріна – лікар, косметолог, візажист.
Улюблені письменники: Достоєвський, Хемінгуей, Лондон.
Улюблений режисер: П. Грінуей.
Улюблені композитори: Бетховен, Бах, Моцарт, Лисенко.
Народився я у Козятині. Жили ми у центрі міста. Мама була лікарем, батько – інженером.
Школу я відвідував без особливої охоти. Часом замість того, щоб іти на уроки, вирушав до лісу. Йти доводилося далеченько – п’ять кілометрів в один бік. Зате там було дуже гарно і цікаво, можна було різних лісових звірів побачити.
Але я ніколи не пропускав уроків у ті дні, коли за розкладом були мої улюблені предмети: історія та малювання.
Малював я на всьому, що потрапляло під руку. Розмальованими були зошити з усіх предметів, за що мені постійно влітало від учителів. Але у свідоцтві за вісім класів з малювання була трійка. Я встигав на уроці зробити завдання усім, крім себе.
Ще у молодших класах я «домалювався» до того, що мене оголосили антисоціальним елементом. Якось я на одному боці аркуша зобразив профіль Леніна, а на другому – Венеру Мілоську.
Вчителі були обурені. Сказали, що за осквернення профілю вождя такою «порнографією» треба в тюрму саджати, але оскільки я ще малий, то обмежилися тим, що відчитали мене на загальношкільній лінійці.
Ну, а батьки вдалися до методів народної педагогіки і відшмагали мене тим, що під руки трапилося. А трапилася сестрина скакалка… Краще б уже пасок, ним хоч не так боляче!
З тих пір батьки почали забороняти мені малювати, відбирали олівці, фарби.
Батьки дуже не хотіли, щоб я ставав художником, казали, що це не професія.
Свою думку вони змінили лише після того, як побачили, що моє ремесло дає дохід учетверо більший, ніж їх зарплата. І що я можу дозволити собі подорожі до Куби, Греції чи Франції, тоді як для них часом і поїздка в Одесу до моря — розкіш.
А після школи мама наполягла на тому, щоб я вступив до Київського медичного училища.
Відео дня
>Але медицина була явно не моїм покликанням. Я повернувся додому і пішов працювати вантажником на хлібозавод. Частину продукції тоді відправляли на Москву, і ми завантажували у вагони ящики з печивом.
Дизайн упаковок здався мені занадто нудним, і я взявся його «оживляти» абсолютно непристойними малюнками. Про ці «художества» невдовзі дізналося керівництво заводу. Мене добряче висварили, а потім вирішили направити мої здібності у мирне русло.
Числився я, як і раніше, вантажником, але працював художником-оформлювачем.
Тепер у мене була своя комірчина, на поличках стояли фарби. Я потроху почав малювати і для себе.Потім познайомився з оформлювачем, який добре умів писати різними шрифтами, але не вмів малювати. Він і запропонував скооперуватися, щоб брати замовлення на двох.
Тоді було багато замовлень на наочну агітацію – оформити школу, намалювати портрети Леніна, письменників, транспаранти.На цьому можна було заробити цілком легально непогані гроші. Такі заробітки мої однолітки на той час мали хіба що на якійсь підпільній торгівлі кросівками…
Треба було здобувати освіту, і я вступив до Московського університету мистецтв, на факультет станкового живопису. Вчився заочно, бо у Вінниці подібних закладів не було, а вчитися на стаціонарі в чужому місті я не міг – фінансове становище не дозволяло. Потім мене призвали в армію.
Там я потрапив у війська спецпризначення. Свої художні таланти я тримав у секреті. Мені пояснили, що художнику до самої демобілізації працювати доведеться, а так я через рік стану «дідом» і буду «заслужено» відпочивати. Ну, я і мовчав. А далі трапилася просто-таки містична річ.
Нас мали відправляти до Афганістану. Я вже й речі спакував, і рідним написав, що буду служити тепер у Німеччині – тоді забороняли повідомляти про відправку в Афганістан.
А тут земляк попросив мене намалювати йому в «дембельський» альбом картину: як бравий десантник виносить з річки оголену дівчину…
Така от банально-пафосна штуковина, втілення солдатської мрії. Я взявся до роботи. Білої фарби не знайшлося, тоді мені принесли здоровенну банку водоемульсійної. Ми її ненароком перекинули. Я побіг за ганчіркою, повертаюся – а там уже замполіт розбирається з «дембелем» (альбоми робити тоді забороняли).
Коли вияснилося, що автор малюнка – я, замполіт сказав, що до Афганістану мене не відпустить. Мовляв, такі люди нам тут потрібні, у клубі роботи повно.
Так я і не потрапив на війну. Можливо, це врятувало мені життя. Половина із тих, з ким я мав летіти туди, загинули. А ті, хто вижив, мають якщо не фізичні, то психологічні травми. Двадцятирічні хлопці поверталися звідти сивими…
У кожної людини своя доля, кожен має у житті своє завдання. Видно, моє завдання полягало у чомусь іншому.
Коли я повернувся з армії, повним ходом ішла горбачовська «перебудова».
З магазинів усе стрімко зникало. Світ сильно змінився. Художники на той час були не дуже-то й потрібні. Я згадав своє захоплення історією, і в 1987 році вступив на історичний факультет Вінницького педінституту.
Про різні течії сучасного мистецтва тоді не було ніяких підручників, викладачі розказували, що самі знали. На таких от «усних народних переказах» ми і вчилися. В інституті я уперше почув про Кандінського, Малевича та інших заборонених раніше художників.
А з розпадом Союзу з’явився і доступ до речей, про які ми раніше лише чули. Тепер була можливість познайомитися з творчістю багатьох відомих митців. Вона була цікавою і незрозумілою, але саме ця незрозумілість і притягувала.
В ті часи виживали хто як міг. Деякий час я працював у Будинку піонерів, в одному із гуртків викладав малювання. Поки зарплату видавали гречкою, я ще терпів. Але якось саме у день зарплати до мене приїхав товариш. Отриманих мною грошей вистачило лише на пляшку вина і пачку цигарок… Випили ми, закурили, і пішов я забирати трудову книжку.
Заробляти довелося, як і багатьом тоді, «човниковим» бізнесом. Чим я тільки не торгував… Зате було чимало вільного часу, і я приноровився суміщати бізнес із творчістю. У Москву їздив не лише з товаром, але й почав виставляти свої роботи на Арбаті та інших відкритих майданчиках.
Я уже 15 років є членом Спілки художників Арбату. Зараз буваю там рідше, а в 90 роки їздив туди мало не щотижня. Тоді відбувалися виставки відомих художників, хотілося побачити якомога більше. Якось узяв 60 кг м’яса, у Москві мене з ним уже чекали, я здав товар і пішов дивитися виставку Сальвадора Далі…
На жаль, зараз люди мало цікавляться мистецтвом. Вже не перший рік займаюся ленд-артом, а мене кожного разу запитують, що це таке. Із поняттями «відеоарт» та «перформанс» теж мало хто знайомий.
От про боді-арт знають більше. Наш перший проект закінчився скандалом… Шкода було дівчаток, які старалися з усіх сил. Адже треба було мати неабияку сміливість, щоб вийти до публіки у такому вигляді.
Правда, потім я три роки поспіль влаштовував і більш епатажні проекти, з абсолютно оголеною натурою.
«Лабораторія актуальної творчості» була створена ще у 2000 році. Зараз у ній є люди не тільки з Вінниці, але й з Києва,Львова, Одеси.
Рік я працював у галереї центру сучасного мистецтва «Арт-Шик». Зробив там усе, що міг, за цей час «Арт-Шик» вступила в Асоціацію артгалерей. А це вже – визнання на всеукраїнському рівні. Тепер шукаю нові напрямки роботи.
Зараз на другому поверсі «Магіцентру» проходить виставка-ярмарок, вона триватиме до 26 грудня. Мені хотілося звести тут в одному просторі художників, глядачів і посередників – адже у виставці беруть участь галереї. А головне — тут мистецтво стане ближчим до людей.
Как нарисовать планету Венера?
Для простой модели используйте акриловую краску, чтобы покрасить небесное тело в преобладающий цвет.
Нанесите на каждую планету свой особый цвет с помощью поролоновой кисти, используемой для крафта.
Нанесите слой краски по всему шару. Поместите зубочистку на планету и воткните ее противоположный конец в кусок пенопласта. Это позволит всей площади планеты высохнуть.
Затем вы можете раскрасить их в соответствии с приблизительными цветами каждого из них: Солнце: желтый; ртуть: желтая; Венера: голубая с белыми прожилками; Земля: темно-синий с белыми прожилками; Марс: светло-красный; Церера: бежевый; Юпитер: оранжевый; Сатурн, желтый; Уран: зеленый; Нептун: голубой; Плутон: лед и Эрида: серый.
Чтобы сделать этот проект, вам понадобится большой шарик из пенопласта, окрашенный в желтый цвет, который представляет собой солнце. Также необходимо предоставить шары меньшего размера, чтобы сделать планеты. Раскрасьте каждый шар в цвета небесного светила и прикрепите его к большему шару с помощью палочек для шашлыка.
Венера ярче любого видимого на небе объекта (за исключением Солнца и Луны), а ее максимальная видимая величина составляет -4,6. Планету можно легко увидеть, когда Солнце находится низко над горизонтом.
Как низшая планета, она всегда располагается в пределах 47° от Солнца.
Причина, по которой Венера имеет такое высокое альбедо (она такая яркая), заключается в том, что эта планета покрыта толстым, плотным, почти однородным слоем облаков, состоящих преимущественно из серной кислоты и углекислого газа, которые отражают солнечный свет (рис. 1).
Планеты Солнечной системы образуют группу из восьми планет, которые вращаются вокруг Солнца. Это: Меркурий, Венера, Земля, Марс, Юпитер, Сатурн, Уран и Нептун.
Нептун с твердым центром размером с Землю состоит из воды, аммиака и метана. Его атмосфера состоит из водорода, гелия и метана. Именно метан придает Урану и Нептуну одинаковую синюю окраску.
Если у него есть кольца, прикрепите кольцо из проволоки или пенопласта вокруг планеты. Что касается колец, вы также можете разрезать макет пополам по горизонтали и приклеить компакт-диск посередине, а затем снова склеить половинки пенопласта вместе. Компакт-диск должен выглядеть как кольца вокруг планеты.
Наша планета — это не просто маленький голубой шарик, парящий в космосе. Увиденный «глазами» искусственных спутников, которые вращаются вокруг него, он раскрывается в цветовой палитре, которая переходит от зеленого к синему, от красного к желтому, образуя впечатляющие образы, которые могли бы родиться в воображении величайших гениев живописи. .
Действительно, здесь, на Земле, Солнце кажется желтым, особенно после восхода на востоке или непосредственно перед закатом на западе. Но не заблуждайтесь, если бы вы были космонавтом и посмотрели прямо на Солнце, вы бы поняли, что оно на самом деле белое!
Синий, цвет земли, похоже, представляет собой веху в развитии жизни на нашей планете.
Чтобы построить Солнечную систему, начните с создания планет и Солнца из пенопластовых сфер. Чтобы создать более реалистичную поверхность, используйте газету и смесь воды и клея Pritt Tenaz. Затем нанесите смесь на пенопластовые сферы с помощью кисти и приклейте газету.
Солнечная система состоит из 8 планет: Меркурий, Венера, Земля, Марс, Юпитер, Сатурн, Уран и Нептун.
Тарелка Smoosh Планета Живопись + Поделки • Захват Родительства
У тебя есть любимая планета (помимо Земли, конечно)? Я всегда был неравнодушен к Сатурну — во всех этих кольцах есть что-то особенное. И я с детства был поклонником крупнейших спутников Юпитера (Европа, Каллисто, Ио и Ганимед) — в основном потому, что они невероятно круто выглядят… но также и потому, что у них очень забавные имена. 🙂 Излишне говорить, что в этом месяце мы потратили много времени на изучение всех планет в нашей солнечной системе… поэтому было вполне естественно, что мы также создаем несколько крутых планетарных кораблей. Как вы, наверное, уже знаете, мы нарисовали каждую из планет на небольших камнях для нашей космической сенсорной корзины… но мы также хотели сделать что-то более масштабное. Конечный результат? Тарелка Smoosh Planet Картина + Поделки!
Знаете ли вы, что можно создавать великолепные шедевры, просто заливая краску между двумя бумажными тарелками? Я понятия не имел, пока не наткнулся на сообщение Plate Smoosing в ленте @artwiggles в Instagram.
Я сразу же добавил красочную идею в наш список дел. Через несколько месяцев… и эта умная идея пришла мне в голову, пока я обдумывал различные способы рисования планет. Я просто знал, что мы должны попробовать… и я очень взволнован тем, как все получилось!
Раскрашивание тарелок — это так весело! Вы должны попробовать это! Мы не можем нарадоваться этому невероятно крутому художественному процессу. И великолепные, текстурированные планеты, которые мы создали… ну, они превратились в несколько симпатичных звездных планетных кораблей (если я могу так сказать). 🙂
Тарелка Smoosh Planet Painting
Расходные материалы:- Акриловая краска (белая, черная, красная, оранжевая, желтая, зеленая, темно-синяя и голубая)
- 16 бумажных тарелок
- Первая большая книга о космосе для маленьких детей National Geographic Кэтрин Д. Хьюз (дополнительно)
- Мы использовали первую большую космическую книгу National Geographic Little Kids нашей дочери в качестве эталона, когда дело дошло до выбора цвета краски для каждой из наших планет.
Итак, мы взяли нашу книгу, нашу краску и наши бумажные тарелки, и мы начали пробираться через планеты… от ближайших к солнцу… к тем, что дальше. - Мы обнаружили, что раскрашивание тарелки лучше всего работало, когда мы использовали два или три цвета краски. Мы использовали следующие комбинации красок для каждой планеты:
- Меркурий – черный и белый
- Венера – желтый и белый (с преобладанием белого цвета)
- Земля – зеленый, синий и белый
- Марс — красный, оранжевый и белый (с преобладанием красного цвета)
- Юпитер — оранжевый и белый (с небольшим количеством красного для создания Большого Красного Пятна)
- Сатурн – желто-белый (с преобладанием желтого цвета)
- Уран — светло-голубой и белый (с преобладающим голубым цветом)
- Нептун — темно-синий и белый (с небольшим количеством черного для создания Большого темного пятна)
- Работая с одной планетой за раз, распыляйте краски на обратную сторону бумажной тарелки. Поместите обратную сторону другой бумажной тарелки поверх краски.
- Поднимите две бумажные тарелки и сожмите их между руками… крутите и двигайте их!
- Когда вы закончите смешивать, осторожно раздвиньте две бумажные тарелки. Теперь у вас должно быть две одинаковые планеты. Отложите их до полного высыхания (время высыхания зависит от количества используемой краски).
- Повторяйте тот же процесс, пока не создадите все восемь планет в нашей Солнечной системе.
- Если ваши малыши веселятся (как и мы), почему бы не продолжить веселье?!? Возьмите еще несколько бумажных тарелок и приступайте к творчеству! Мы решили использовать красную, оранжевую и желтую краску, чтобы сделать палящее солнце.
Итак, мы взяли нашу книгу, нашу краску и наши бумажные тарелки, и мы начали пробираться через планеты… от ближайших к солнцу… к тем, что дальше.
Поместите обратную сторону другой бумажной тарелки поверх краски.Тарелка Smoosh Planet Crafts
Теперь, когда у вас есть два набора красивых планет.
.. остается один вопрос… что с ними делать? 🙂 Мы влюбились в красочный мраморный эффект и потрясающие текстуры, созданные рисованием тарелки. Итак, мы, очевидно, должны были найти способ показать наши потрясающие планетарные творения. И мы придумали забавную планетарную доску для плакатов, а также звездный планетарный баннер!
Расходные материалы:
- Тарелка Smoosh Planets (сверху)
- Черная доска для плакатов (мы купили ее в Hobby Lobby)
- Ножницы
- Клей-карандаш
- Желтая темперная краска
- Формочки для печенья в форме звезды
- Белая воздушная краска
- Масляная пастель
Инструкции:
- Если вы использовали бумажные тарелки обеденного размера для создания своих тарелок, вы не сможете разместить их все на картоне стандартного размера. Мы решили уменьшить размер наших планет… и мы изо всех сил старались сделать их относительно точными по размеру по сравнению друг с другом (но, очевидно, не в масштабе). Юпитер — самая большая из всех планет, за ним следует Сатурн. Далее следуют Уран и Нептун, и они оба очень похожи по размеру. Затем Земля и Венера (которые также очень похожи по размеру). Далее идет Марс… и самая маленькая планета в нашей Солнечной системе – Меркурий.
- После того, как вы вырежете все свои планеты, разложите их на черном картоне, пока не найдете ориентацию, которая вам нравится. Используйте клей-карандаш, чтобы приклеить планеты к плакату.
- Теперь пришло время добавить кольца Сатурну и Урану! Возьмите белую пупырчатую краску и аккуратно обведите Сатурн белыми кольцами (мы решили сделать три кольца, но вы можете добавить столько, сколько хотите или столько, сколько позволяет место). Мы обвели вокруг Урана одно белое кольцо пухлой краской и убедились, что кольцо было вертикальным, поскольку Уран наклонен на бок.
- Отложите плакат в сторону, пока пухлая краска полностью не высохнет.
- Возьмите красочные масляные пастели и подпишите каждую из планет. Не стесняйтесь написать название сверху — мы выбрали Планеты ! 🙂
- Теперь… самое интересное! На дно миски налейте тонкий слой желтой темперной краски. Попросите детей окунуть формочки для печенья в форме звездочек в желтую краску, а затем прижать звездочки, покрытые краской, к доске для плакатов, заполняя пустые места.
- Отложите плакат в сторону, чтобы он еще раз высох, а затем повесьте его на всеобщее обозрение!
Юпитер — самая большая из всех планет, за ним следует Сатурн. Далее следуют Уран и Нептун, и они оба очень похожи по размеру. Затем Земля и Венера (которые также очень похожи по размеру). Далее идет Марс… и самая маленькая планета в нашей Солнечной системе – Меркурий.
Не стесняйтесь написать название сверху — мы выбрали Планеты ! 🙂Расходные материалы:
- Планеты Smoosh (сверху)
- Белая картонная бумага или картон
- Ножницы
- Клей-карандаш
- Лента/бечевка/бечевка
- Мини-прищепки для одежды (мы нашли свои в Hobby Lobby)
- Моющиеся оконные маркеры (дополнительно)
Инструкции:
- Так как мы обрезали наш другой набор планет, чтобы он поместился на нашей доске для плакатов, мы решили оставить этот набор одного размера, чтобы увидеть всю магию мрамора и текстуры! Поэтому мы решили отрезать только белые края каждой из бумажных тарелок для нашего планетарного баннера. А еще мы решили включить в этот звездный космический корабль солнце!
- Не забывайте, что у Сатурна и Урана есть кольца! Вырежьте несколько колец из белого картона или плотной бумаги и приклейте их к соответствующим планетам.
- Протяните ленту, бечевку или веревку по каминной полке (или аналогичному месту для подвешивания — мы любим вешать транспаранты на зеркала из ИКЕА в нашей столовой). Прикрепляем концы шнурка к зеркалу мини-прищепками.
- Начиная с левой стороны завязки, прикрепите солнце прищепкой. Теперь присоединяйте планеты (Меркурий, Венера, Земля, Марс, Юпитер, Сатурн, Уран и Нептун), пока не заполните свое знамя.
- Так как мы повесили наше планетарное знамя на зеркала в нашей столовой, мы решили пометить каждую планету (и солнце) черным моющимся оконным маркером!
А еще мы решили включить в этот звездный космический корабль солнце! Эти тарелки Smoosh Planets не из этого мира! Кто знал, что рисование между двумя бумажными тарелками может быть таким невероятно волшебным? Это звездное занятие по рисованию также очень увлекательно! Как только вы начнете, вы никогда не захотите останавливаться.
Leave a Comment